жіночий рух

ЕМАНСИПАЦІЯ ( від лат. ешапсіро - звільняю від опіки) - виражена у різноманітних формах тенденція соціального розвитку, яка репрезентує звільнення людей від тих чи інших форм несвободи, дискримінації, гноблення. У найбільш універсальному вигляді можна вважати, що Е. репрезентує звільнення людини від "культури залежності" як такої, створення (в ідеалі) для людей непідневільних умов існування, коли вони можуть повною мірою визначати своє життя на власний розсуд. Формою реалізації потенцій Е. є творення альтернатив, які надавали б людині можливість самовизначення, вибору. Рівень Е. може слугувати мірилом (хоч і не самодостатнім) для оцінки розвиненості суспільств. Традиційні суспільства демонструють стабільність за умов мінімального потенціалу Е. (примусова соціальність). Сучасні лібералізовані суспільства є у певному сенсі тереном емансипаторських експериментів і дослідів. їхня стабільність менша, але тут окремий індивід має принципову можливість реалізовувати власний життєвий проект (інша справа, що кінцева кількість таких проектів є обмеженою в принципі). З іншого боку, Е. ніколи не може бути здійснена "повністю": звільняючи людину від одних обмежень і залежностей, Е. передбачає занурення в мережу інших, менш явних, але так само суттєвих. Власне, сам соціальний процес (і прогрес) є колообігом емансипаторських практик, які невпинно змінюють одна одну, визначаючи, окреслюючи й "обживаючи" нові простори і сфери соціальної свободи. До різних форм цих практик є підстави віднести - аболіціонізм (рух за ліквідацію рабства у США), національно-визвольний рух (звільнення від імперського гніту), рух за гуманізацію звичаїв війни (визнання прав військовополонених, заборона деяких видів зброї, які завдають людині особливих страждань і каліцтв та ін.), секуляризацію і Реформацію (обмеження влади і впливу церкви на суспільні справи), суфражизм (жіночий рух за надання жінкам однакових з чоловіками виборчих прав), правозахисний рух в усіх різновидах та ін.

n (pl women)

1) жінка

2) збірн. жінки, жіноча стать

3) през. баба (про чоловіка)

4) (the woman) типова жінка, втілення жіночності

5) бібл., поет. дружина

6) служниця; камеристка

7) утриманка; коханка

* * *

n; (pl women)

1) жінка

2) жінки, жіноча стать

3) баба ( про чоловіка)

4) ( the woman) типова жінка; втілення жіночності, жіночого начала

5) дiaл. дружина; коханка; приятелька (юнака, чоловіка)

6) жінка якої-н. професії ( в сполученнях)

7) робітниця; служниця

ФЕМІНІЗМ - соціально-політичний, культурний та інтелектуальний рух, спрямований як на досягнення рівних прав жінок, так і на встановлення нового порядку, в якому стандарти і система цінностей не визначалися б чоловічими мірками. Ф. виростає на ґрунті фундаментальної констатації маскулінного характеру наявної культури та цивілізації Я. вним та неявним чином особливості чоловіка підносяться до рівня загальнокультурного нормативу, зразка, ототожнюються із людським як таким; жінка ж та "жіночість" зводиться лише до конкретного сущого серед інших сущих, набуває статусу "Іншого". Метафізичне значення Ф. полягає у введенні фемінності до складу передумов людського буття, його загальнозначущих і невід'ємних ознак В. сучасній, особливо західній, культурі Ф. зажив значної популярності та впливу на суспільство. Хоч Ф. став глобальним феноменом, він не становить єдиної ідеології. Вирізняють три хвилі Ф. Перша виникла в кін. XVIII ст. і пов'язана з творами Мері Волстоункрафт. Вимоги економічної та професійної рівності з чоловіками складають основний зміст цього періоду. Особливе значення для розвитку Ф. має праця Симони де Бовуар "Друга стать" (1949), в якій обґрунтована думка про стать як біологічну передумову та гендер як соціально нав'язану роль; жінка ідентифікується з "Іншим", тобто відмінним та неповноцінним. Від серед. XX ст. спостерігається розгортання "другої хвилі" Ф., пов'язаної з політичними зрушеннями 60-х рр. та виходом у світ низки теоретичних праць, що змінили світогляд та стратегії феміністичного руху (Беті Фрідан "Жіночі таємниці" (1963), Дж. Грієр "Жіночий євнух" (1970) та ін.). Головна мета цього періоду - створення нової політичної ідентичності жінок на ґрунті права та публічної емансипації. Третя хвиля (70-ті рр.) зосереджується на виявленні расових, класових, тендерних, сексуальних та інших відмінностей. Сучасний феміністичний рух становить собою доволі неоднозначне явище. В ньому існують різноманітні підходи та напрями, котрі відображають широкий спектр потреб та інтересів: ліберальний (пошук шляхів інтеграції жінок в існуючу соціополітичну систему); марксистсько-соціалістичний (заклик до класової боротьби як засобу знищення економічної експлуатації, що є основною причиною пригнічення жінок); радикальний (доведення політичного характеру гетеросексуальних відносин); лесбійський (визнання репресивної сутності гетеросексуальних тендерних ролей); сепаратистський (виключення чоловіків із кола вирішення проблем); екологічний (ототожнення екологічної кризи із процесами патріархального домінування, на основі виявлення спорідненості фемінності з природою); чорний (заперечення універсальності білого середньокласового Ф., пропозиція замінити слово "Ф." на більш загальне поняття "вуманізм" ("иютаnism")); культурний (визнання за жінками особливих здатностей до творчості, що обумовлюють "особливий жіночий шлях пізнання"); християнський (виправлення спотвореного культурою місця жінки в християнстві); метафізичний (пошук порятунку в духовному вдосконаленні жінки) та ін. Загальні проблеми феміністичної думки охоплюють виникнення та формування тендеру, статі, сексуальності, жіночої тілесності; репресивність патріархальної влади; жіночу підпорядкованість та визначення шляхів емансипації жінок у всіх сферах життя. Але якщо для "старого" Ф. характерним було обстоювання ідеї рівності, то "новий" Ф. зосереджує свої зусилля на пошуках відмінностей та обґрунтуванні їх легітимності. Теоретично Ф. перетинається з такими інтелектуальними напрямами, як: біологічний детермінізм (заперечення вроджених "жіночих" якостей); деконструктивізм (запозичення у Дерриди поняття "фалоцентризм культури"); есенціалізм (визнання існування природно/біологічно заданих суттєвих характеристик фемінності); конструктивізм (гендерні ознаки є соціальними конструктами); постколоніальна теорія (ідентифікація жінки з "Іншим" як відмінної, неповноцінної та залежної від пануючої групи особистості); постмодернізм (критика підвалин наявної культури) та ін.

1. n

1) повільний (уповільнений) рух

2) тягання, волочіння

3) тягар, клопіт; перешкода

4) драга; землечерпалка

5) с.г. важка борона; волокуша

6) важкі сани

7) розм. тиск, вплив

8) гальмо, гальмовий башмак

9) гальмування; затримка руху

10) волок, бредень, невід

11) тяга, тягове зусилля

12) ав., авт. лобовий опір

13) ав. політ на малій висоті

14) мисл. слід (звіра); принада

15) жіночий одяг на чоловіку

16) амер. протекція, «блат»

17) розм. затяжка (цигаркою)

2. v

1) тягтй (ся); волочити (ся)

2) розм. затягти; притягти (кудись, у щось — in, into)

3) відставати, плентатися позаду

4) мучити; нити, щеміти

5) затягувати (ся); іти повільно (про час, справу)

6) чистити дно (озера, ріки); драгувати

7) с.г. боронувати; волочити, скородити (ріллю)

8) гальмувати

9) буксирувати, тягти

10) мор. повзти (на якорі)

* * *

1) повільний рух; волочіння

2) тягар; перешкода

3) землечерпалка; драга; кішка, трал для обстеження дна

4) c-г. волокуша; шлейф: важка борона

5) важкі сани

6) cпeц. утюг

7) мop. плавучий якір

8) екіпаж, запряжений четвіркою, із сидіннями усередині е нагорі

9) затяжка ( цигаркою)

10) cл. тиск, натиск; вплив; aмep. блат, рука, зарука; зв'язки

11) танець

12) тex. гальмування, затримка руху

13) бредень, невід, ятір

14) тяга, тягове зусилля

15) aмep. вулиця

16) метал. нижня напівформа

17) aв., aв. лобовий опір

18) aв. політ на малій висоті

19) миcл. слід ( звіра); принада, приманка; полювання з принадою

20) cл. нудний тип, зануда; нудьга зелена

1) тягти ( волоком); волочити; з трудом, ледве переставляти; волочити; (about, around) вештатися, тинятися; підгрібати ( воду)

2) (in, into, to) втягти; притягти ( на вечірку); (from, out of) витягнути ( з ліжка)

3) (тж. drag behind) тягтися позаду; відставати; волочитися, тягтися

4) мучити; терзати; нити; щеміти; бруднити, мазати

5) (тж. drag on) тягти, затягувати; тягтися, затягуватися; іти надзвичайно повільно

6) (on, at) затягуватися ( сигаретою)

7) ( for) чистити дно (ріки, ставка) драгою, драгувати

8) боронувати

9) гальмувати (тж. drag on); буксирувати

10) мop. повзти ( про якір)

11) cпopт. вести м'яч близько до корпуса

12) cл. набридати; наскучити